Найбільшого поширення вони набули у Франції в 60-х роках 17-го століття. Уже через пару десятків років еволюція валторни продовжилася в Богемії. У ті часи на валторнах грали трубачі, але в Богемії з’явилася спеціальна школа, випускники якої ставали валторністами.
Походження Валторна походить від мисливського сигнального рогу, в оркестр увійшла в середині XVII століття. До 1830-х років, подібно до інших мідних інструментів, не мала вентилів і була натуральним інструментом з обмеженим звукорядом.
Діапазон валторни – 4 октави, вона впевнено відтворює бас – але для верхніх регістрів її звучання недостатньо. За своєю конструкцією, це – найскладніший з мідних духових інструментів (серед дерев’яних духових цей “приз” належить гобою). Складність конструкції, зрозуміло, істотно впливає на вартість.
Waldhorn – лісовий ріг, італ. corno, фр. cor, англ. French horn) – мідний духовий музичний інструмент тенорового регістра.