«Великий терор(розг. «Єжівщина») — термін сучасної історіографії, що характеризує період наймасовіших політичних (сталінських) репресій у СРСР 1937—1938 років.
Цей день вважається початком Великого терору – періоду політичних репресій, під час якого в 1937-1938 роках у СРСР було заарештовано не менше 1,7 мільйона осіб (понад 700 тисяч з них були страчені): «вороги народу», «контрреволюціонери», «шкідники», а також їхні рідні та близькі.
Теоретичною основою для масового терору стала теза Сталіна про те, що класова боротьба з наближенням до соціалізму не згасає, а посилюється, озвучена ним на пленумі ЦК ще 9 липня 1928 року.