Незабаром його армію оточили римські легіони під командуванням Красса в районі Луканії, там і сталася вирішальна битва. За легендою Спартак загинув із мечем у руці.
У сутичці вождь повстання загинув. Деталі відомі завдяки Аппіану, який пише: “Спартак був поранений у стегно дротиком: опустившись на коліно і виставивши вперед щит, він відбивався від нападників, поки не впав разом із великою кількістю тих, хто оточував його”. Його тіло не було знайдено.
Повстання Спартака було єдиним повстанням рабів, що становило пряму загрозу центральній Італії. Остаточно придушене, в основному, завдяки військовим зусиллям полководця Марка Ліцинія Красса.
Закінчилася вся ця історія сумно: могутня армія Спартака зазнавала однієї поразки за одною, і у вирішальній битві була повністю винищена, а сам ватажок повстання загинув у бою.