застосовують зовнішньо. При піодермії, попрілості, екземі уражені ділянки шкіри обробляють за допомогою серветки, попередньо змоченої препаратом, 2-3 рази на добу. При отиті в зовнішній слуховий прохід вводять змочені розчином турунди або закопують по 3-5 крапель 2-3 рази на добу.
1 грам борної кислоти ретельно розмішується 0,5 літра гарячою води (60°С) і доливається до 1 літра прогрітий на сонці водою. Якщо розчинити розчин на 5 літрів води, то знадобиться 1 чайна ложка без гірки борної кислоти (5 грам).
Водний розчин використовується в офтальмології та дерматології. Борна кислота застосовується як слабкий, не дратівливий тканини антисептичний, дезінфікуючий і протигрибковий засіб. Борну кислоту застосовують зовнішньо у вигляді водних та спиртових розчинів, мазей, а також призначають у вигляді присипок при захворюваннях шкіри.
При гострому отруєнні людей вона вражає мозок, слизові оболонки та шкіру, а при хронічному – кровотворні та статеві клітини. Особливо небезпечна борна кислота для ембріонів, що розвиваються. Навіть надходження одноразової нетоксичної дози в організм матері може спричинити патологічні зміни плода.