Аполло́н (др. -грец. Ἀπόλλων, лат. Apollo) — у давньогрецькій та давньоримській міфологіях бог світла (звідси його прізвисько Феб — «променистий», «сяючий»), покровитель мистецтв, предводитель і покровитель муз, провісник майбутнього, бог-лікар, покровитель переселенців, уособлення чоловічої краси.
Ἑρμῆς), устар. Ермій, – у давньогрецькій міфології бог торгівлі та щасливого випадку, хитрощі та крадіжки, юнацтва та красномовства. Покровитель глашатаїв, послів, пастухів, мандрівників.
Аполлон, як вважають, панував над чумою, світлом, загоєнням, колоністами, медициною, стріляниною з лука, поезією, пророцтвом, танцем, інтелектом, шаманами, і був захисником стад та скупчень.
В даний час передбачається, що в одній руці у нього була цибуля. А ось у другій він тримав лаврову гілку, що символізує дві протилежні сторони Аполлона: покарання безбожних і прощення розкаялися (так, він прототип Ісуса Христа)